flag Судова влада України

Правила внутрішнього трудового розпорядку

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом в.о. голови Київського районного суду м. Донецька

№ 66 від 4.03.2011 року

 

 

 

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку

для працівників  Київського районного суду м. Донецька

  

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1.  Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі – Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та інших нормативно-правових актів.

1.2. Правила визначають засади регулювання трудових відносин, режим праці та затверджуються з метою удосконалення організації праці, зміцнення трудової та виконавчої дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників, умов стимулювання, відповідальності за порушення трудової дисципліни.

1.3. Правила є обов’язковими для всіх працівників апарату суду.

 

  2. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ, ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ.

2.1. Порядок прийняття на державну службу здійснюється згідно Закону України «Про державну службу». Прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, передбаченими законом. При прийнятті на державну службу може встановлюватись випробування строком до шести місяців.

2.2. Призначення, переміщення та звільнення працівників здійснюється:

- суддів місцевих судів – Президентом України, а в разі безстрокового обрання – Верховною Радою України;

- голів та заступників голів судів – Вища Рада юстиції  за поданням відповідної  Ради суддів України;

- керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду за поданням голови суду – начальником Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області;

- помічників суддів за поданням судді – керівником апарату суду,

- консультантів суду, головного спеціаліста з інформаційних технологій, судового розпорядника, старшого секретаря, секретарів судового засідання, секретарів суду, завідуючого архівом, завідуючого господарством,  прибиральниць  та інших працівників апарату суду – керівником апарату суду.

2.3. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитись стажування терміном до двох місяців.

2.4. Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу документи, подання яких  не передбачено законодавством.

2.5. З наказом про прийняття працівника на роботу (призначення на посаду) він ознайомлюється під розписку в особовій картці, в якій повторюється відповідний запис в трудовій книжці. В наказі зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису та умови оплати праці.

Допуск до роботи новопризначених працівників провадиться тільки після видання відповідного наказу.

2.6. До початку роботи за укладеним трудовим договором, або у разі переведення працівника на іншу роботу в суді  працівнику:

·  роз’яснюються його права та обов’язки, інформується про умови праці;

· працівник ознайомлюється з Законами України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про судоустрій та статус суддів”,  Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді та іншими нормативно-правовими актами, які стосуються діяльності суду;

· визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

· проінструктувати  працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

2.7. На всіх працівників суду ведуться трудові книжки у порядку встановленому чинним законодавством.

2.8. Припинення трудового договору з працівниками може мати місце тільки з підстав, передбачених законодавством.

Працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це керівництво за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлені неможливістю продовжувати роботу (випадки, передбачені ч.1 ст.39 КЗпП України) керівництво апарату суду повинно розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.  

Після закінчення строку попередження працівника має право припинити роботу, а керівництво зобов’язане видати працівнику трудову книжку та направити копію наказу про звільнення до бухгалтерії територіального управління державної судової адміністрації для  проведення з ним остаточного розрахунку.

За згодою між працівником і керівництвом трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення.

Строковий трудовий договір (п.п.2,3 ст.23 КЗпП України) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення керівництвом законодавства про працю,  колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП України.

2.9. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути всі документи та літературу.

2.10. Розірвання або припинення трудового договору з працівником оформлюється наказом.

2.11. Днем звільнення є останній день роботи. В день звільнення працівнику видається трудова книжка, до якої вноситься запис про звільнення та надсилається копія наказа про звільнення до бухгалтерії територіального управління державної судової адміністрації для  проведення з ним остаточного розрахунку. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю КЗпП України.

 

3. ОСНОВНІ ОБОВЯКИ ПРАЦІВНИКІВ.

3.1.Працівники суду зобов’язані:

· додержуватися Конституції України та інших нормативно-правових актів законодавства України;

· працювати чесно та сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, виявляти ініціативність  і творчість у роботі;

· забезпечувати ефективну роботу;

· постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;

· дотримуватися трудової дисципліни;

· забезпечувати виконання наказів і розпоряджень керівництва суду;

· використовувати весь робочий час для продуктивної праці;

· не припускати дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави, чи негативного впливу на репутацію працівника суду, не брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування держаних органів;

· не вчиняти дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища у корисливих цілях, у власних інтересах, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

· шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

· не виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, об’єднання громадян або конкретної особи;

· зберігати службову, конфіденційну, а також іншу інформацію, яка згідно законодавству не підлягає розголошенню;

· додержуватися  вимог з охорони праці і протипожежної безпеки;

· додержуватися встановленого порядку збереження документів та матеріальних цінностей;

· утримувати свої робочі місця в чистоті.

3.2. Коло обов’язків, які виконує кожний працівник суду за своєю посадою визначається посадовими інструкціями, що затверджується керівництвом суду.

Обов’язком кожного працівника є сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, бережливе відношення до ввіреного майна. Трудова дисципліна забезпечується  створенням необхідних організаційних та економічних умов для  нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, застосуванням методів переконання і виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

 

4. ОСНОВНІ ОБОВЗКИ КЕРІВНИЦТВА СУДУ

4.1. Керівництво суду зобов’язане:

· правильно організовувати роботу працівників таким чином, щоб кожен з них працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закріплене за ним робоче місце, був ознайомлений з установленими завданнями;

· забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці;

· забезпечувати в установленому порядку підвищення кваліфікації працівників;

· забезпечувати економне і раціональне витрачання фонду оплати праці;

· забезпечувати додержання працівниками трудової та виконавської дисципліни;

· неухильно додержуватися законодавства про працю;

· справедливо вирішувати питання про моральне та матеріальне заохочення  працівників в межах фонду економії заробітної плати.

Керівництво повинне забезпечувати виплату заробітної плати працівникам в установлений термін та в розмірах, передбачених законодавством і трудовим договором.

 

5.  РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

5.1. Для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком працівників до 18 років та інших категорій працівників, передбачених чинним законодавством).

У випадках, передбачених ст.56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованому ними часу.

5.2. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви відпочинку і харчування встановлюються такі:

 

з понеділка по четвер

п’ятниця

Початок робочого дняo:p>

08-00 год.

08-00 год.

Перерва

з 12-00 год. до 12-45 год.

з 12-00 год. до 12-45 год.

Закінчення робочого дня

17-00 год.

15-45 год.

 

Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України) тривалість робочого дня з 40-годинним робочим тижнем скорочується на одну годину.

За рішенням керівника окремим працівникам може встановлюватися гнучкий графік роботи на умовах та в порядку передбачених законодавством.

5.3. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники зобов’язані за розпорядженням керівництва з’явитися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні. Робота в неробочі дні оплачується відповідно до статті 107 КЗпП України. На бажання працівника, який працював у вихідні, святкові або неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

5.4.  Працівникам, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” робота понад встановлену тривалість робочого часу оплачується відповідно до статті  106 КЗпП України.

5.5. Облік робочого часу працівників управління  проводиться шляхом занесення відповідних даних до табелю.

5.6. Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої  роботи, відзивати та знімати з роботи для виконання громадських обов’язків і проведених різних заходів, не пов’язаних із виробничою діяльністю.

5.7. Черговість надання працівникам щорічної та додаткової оплачуваної відпусток встановлюється керівництвом з урахуванням необхідності забезпечення нормальної роботи управління і особливих інтересів працівників  та можливостей для їх відпочинку. Графік відпусток складається на кожний календарний рік і доводиться до відома всіх працівників.

 

6. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА СУМЛІННУ ПРАЦЮ.

6.1. За зразкове виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, інші успіхи у праці до працівників застосовуються такі заохочення:

· оголошення подяки, з занесенням у трудову книжку;

· нагородження  грошовою премією;

· нагородження Почесною грамотою і цінними подарунками;

· за виконання особливо відповідальних завдань працівнику, на якого поширюються дія Закону України “Про державну службу”, може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

6.2.Працівникам, які успішно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги щодо соціально-культурного обслуговування, а також перевага в просування по службі (роботі).

6.3.За сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

6.4. За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних знань.

6.5. Заохочення оголошуються наказом і заносяться до трудових книжок згідно з правилами їх ведення.

 

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

7.1. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником покладених на нього трудових чи службових обов’язків, порушення державним службовцем обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

7.2. За порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів стягнення:

· догана;

· звільнення.

До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, крім вказаних вище дисциплінарних стягнень, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

· попередження про неповну службову відповідність;

· затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

7.3. Дисциплінарні  стягнення до працівників апарату суду застосовуються керівником апарату суду, до керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду за поданням голови суду – начальником Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області.  Застосування дисциплінарного стягнення оформлюється наказом, який доводиться до відома працівника під розписку.

7.4. Дисциплінарне стягнення  застосовується безпосередньо за виявленням  проступку, але не пізніше одного місяця з дня виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення  не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення керівництво управління, керівник структурного підрозділу повинні витребувати від порушника письмове пояснення.

7.5. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Під час вибору стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

7.6. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни  і до того ж виявив себе сумлінним працівником, стягнення може бути зняте до закінчення року .

Протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

 

8. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ ТРУДОВИХ СПОРІВ.

8.1 Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом, розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.